Словарь української мови (1924)/горюшний
| ◀ горючий | Словарь української мови Г горюшний |
горяк ▶ |
|
Горю́шний, а, е. Горемычный. Горюшний чоловік отой Тишко: Черк. у. Кобилку зараз припинив, бо страх горюшну заморив. Греб. 376.
| ◀ горючий | Словарь української мови Борис Грінченко Г горюшний |
горяк ▶ |
|
Словарь української мови — Г
горюшний
Борис Грінченко
1924
Горю́шний, а, е. Горемычный. Горюшний чоловік отой Тишко: Черк. у. Кобилку зараз припинив, бо страх горюшну заморив. Греб. 376.