Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/горілий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
горілий
Берлін: Українське слово, 1924

Горі́лий, а, е. Горѣлый. Межи вами женишище, як горілеє днище. Мет. 195. Горілий пеньок. Грин. I. 65.