Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/горілиць

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
горілиць
Берлін: Українське слово, 1924

Горі́ли́ць, нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Лежить горілиць. Каменец. у. Чуб. I. 204.