Словарь української мови (1924)/горілиць

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ горілий Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
горілиць 		горілиця ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Горі́ли́ць, нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Лежить горілиць. Каменец. у. Чуб. I. 204.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/горілиць&oldid=609006