Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/горілиця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
горілиця
Берлін: Українське слово, 1924

Горі́лиця, ці, ж. = Горілка. К. ЦН. 281. Горілице оковита, кажуть тебе люде пити. Чуб. V. 1099.