Словарь української мови (1924)/горілка

by Борис Грінченко

◀ горілиця

Словарь української мови Борис Грінченко Г горілка

горілчаний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Горі́лка, ки, ж. Водка, хлѣбное вино. Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. Ном. № 2093. Без горілки — нема говірки. Чуб. I. 282. Ум. Горі́лонька, горі́лочка. Грин. III. 681.