Словарь української мови (1924)/горілчаний

by Борис Грінченко

◀ горілка

Словарь української мови Борис Грінченко Г горілчаний

горільня ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Горілча́ний и горільча́ний, а, е. 1) Водочный. Там бочка горілчана. Ном. № 8628. Не любить бджола й духу горільчаного. Сим. 202. 2) Горільча́ний брат. Собутыльникъ. Черк. у.