Словарь української мови (1924)/горільчаний
Зовнішній вигляд
◀ горільня | Словарь української мови Г горільчаний |
горінець ▶ |
|
Горілча́ний и горільча́ний, а, е. 1) Водочный. Там бочка горілчана. Ном. № 8628. Не любить бджола й духу горільчаного. Сим. 202. 2) Горільча́ний брат. Собутыльникъ. Черк. у.