Словарь української мови (1924)/горінець

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ горільчаний Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
горінець 		горіння ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Горіне́ць, нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Угор. Он в тотій труні горінець лежит. Драг. 268.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/горінець&oldid=609290