Словарь української мови (1924)/грання
Зовнішній вигляд
◀ гранка | Словарь української мови Г грання |
гранчастий ▶ |
|
Грання́, ня́, с. 1) Игра на инструментѣ. Почули вони весільне грання. Драг. 111. Були танці під грання своїх музик. Левиц. Пов. 8. 2) Дѣтскія игры.