Словарь української мови (1924)/гранка

by Борис Грінченко

◀ границя

Словарь української мови Борис Грінченко Г гранка

грання ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гра́нка, ки, ж. 1) = Грань 2. Баня виведена скругла-гранчаста, — одна гранка більша, а друга менша. Св. Л. 45. 2) Чашечка, въ которой сидитъ орѣхъ. 3) Сортъ ячменя: Hordeum distichum, ячмень двурядный. Вх. Пч. I. 14.