Словарь української мови (1924)/гребінка

by Борис Грінченко

◀ гребінище

Словарь української мови Борис Грінченко Г гребінка

гребінний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гребі́нка, ки, ж. 1) Гребенка для расчесыванія льна, конопли, шерсти. Вас. 200. Чуб. I. 114. Чуб. VII. 409. Виносить вона.... гребінку, що коноплі чешуть. Грин. II. 346. 2) У ткущихъ ковры: „небольшая зубчатая гребнеобразная деревянная колотушка, которою присаживаютъ нити утка ковра по мѣрѣ выполненія рисунка“. Вас. 171. 3) = Решітка 5. Шух. I. 167. 4) Родъ орнамента въ писанкѣ. МУЕ. I. 190. Ум. Гребі́ночка.