Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/грубниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
грубниця
Берлін: Українське слово, 1924

Гру́бниця, ці, ж. Истопница. Хоч би була сорочку білу наділа та вмилась, а то як та грубниця. Рудч. Ск. II. 46.