Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/грумотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
грумотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Грумоті́ти, мочу́, ти́ш, гл. = Грюкотіти. І стукотить, і грумотить, за комір вода ллється. Рудч. Чп. 88.