Словарь української мови (1924)/губокопилка

by Борис Грінченко

◀ губка

Словарь української мови Борис Грінченко Г губокопилка

губонька ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Губокопи́лка, ки, общ. Тотъ, который часто гу́би копи́лить, т. е. сердится или важничаетъ. Константиногр. у.