Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/губокопилка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
губокопилка
Берлін: Українське слово, 1924

Губокопи́лка, ки, общ. Тотъ, который часто гу́би копи́лить, т. е. сердится или важничаетъ. Константиногр. у.