Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гудкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гудкати
Берлін: Українське слово, 1924

Гу́дкати, каю, єш, гл. Разсказывать, поговаривать. Лю́де гу́дкают — поговариваютъ, ходитъ слухъ. Вх. Лем. 406.