Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гудіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гудіти
Берлін: Українське слово, 1924

Гуді́ти, ду́, де́ш, гл. = Густи. Добре гудіти, коли є чім шуміти. Ном. № 1398. Рѣдко употребляется.