Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гудючий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гудючий
Берлін: Українське слово, 1924

Гудю́чий, а, е. Гудящій. Гудючий лютий зімній вітер. Левиц. I. 35. Гудюча розмова. Левиц. Пов. 243.