Словарь української мови (1924)/гуж

by Борис Грінченко

◀ гудючий

Словарь української мови Борис Грінченко Г гуж

гужа! ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гуж, жа́, м. 1) Гужъ. Ремень для прикрѣпленія оглобли къ хомуту. Вас. 159. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11015. Приста́ти з коро́ткими гужа́ми. Требовать настойчиво. Ном. № 3439.