Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гупати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гупати
Берлін: Українське слово, 1924

Гу́пати, паю, єш, гл. 1) Топать. 2) Ударять, производя глухой звукъ.