Словарь української мови (1924)/гурготіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гурготіти
Берлін: Українське слово, 1924

Гурготі́ти, гочу́, ти́ш, гл. = Гуркотіти. Гурготить, стукотить, штирі коні біжить. (Колесо). Чуб. I. 310.