Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гуркало

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гуркало
Берлін: Українське слово, 1924

Гу́ркало, ла, с. 1) = Гуркотій. Вх. Зн. 12. 2) Домовой. Вх. Зн. 12. Желех. 3) Дѣтская игрушка: родъ погремушки на ниткѣ. Мнж. 178. 4) Маленькій водопадъ. Желех. 5) = Суреля. Одкидав сурелі (або гуркала). Ном. № 10879.