Словарь української мови (1924)/гуркало

by Борис Грінченко

◀ гурда

Словарь української мови Борис Грінченко Г гуркало

гуркати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гу́ркало, ла, с. 1) = Гуркотій. Вх. Зн. 12. 2) Домовой. Вх. Зн. 12. Желех. 3) Дѣтская игрушка: родъ погремушки на ниткѣ. Мнж. 178. 4) Маленькій водопадъ. Желех. 5) = Суреля. Одкидав сурелі (або гуркала). Ном. № 10879.