Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/суреля

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
суреля
Берлін: Українське слово, 1924

Суре́ля, лі, ж. Берцовая кость. (Tibia) и вообще всякая длинная трубчатая кость. Въ смыслѣ: нога употреблено въ слѣдующемъ выраженіи: откидав сурелі, — т. е. протянулъ ноги, лежитъ. Ном. № 10879.