Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сурдут

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ сурганитися Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сурдут 		суреля ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Сурду́т, та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/сурдут&oldid=504795