Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гурок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гурок
Берлін: Українське слово, 1924

Гуро́к, рка́, м. = Огірок. Ном. № 6660. Маркев. 153. Ум. Гуро́чок. Повна як гурочок. МВ. I. 8.