Словарь української мови (1924)/гурочковий

by Борис Грінченко

◀ гурок

Словарь української мови Борис Грінченко Г гурочковий

гуррикан ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гуро́чковий, а, е. Одна изъ разновидностей зеленаго цвѣта (о матеріи). Який очіпок до лиця: чи гурочковий, чи кумачевий, чи квітчастий. Г. Барв. 338.