Словарь української мови (1924)/гуррикан

by Борис Грінченко

◀ гурочковий

Словарь української мови Борис Грінченко Г гуррикан

гурт ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гуррика́н, ну, м. Ураганъ. І мов той гуррикан ширококрилий я мчусь. К. МБ. XI. 144. Тучі, що вітрами гонить-крутить гуррикан летучий. К. МБ. XI. 142.