Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гуртівник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гуртівник
Берлін: Українське слово, 1924

Гуртівни́к, ка́, м. Оптовый торговецъ. Шух. I. 271. Желех.