Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гуртобранець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гуртобранець
Берлін: Українське слово, 1924

Гуртобра́нець, нця, м. = Гуртоправ. По-за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким там стояли гуртобранці з своїми гуртами. Нп. Александров. у.