Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/давлючий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
давлючий
Берлін: Українське слово, 1924

Давлю́чий, а, е. Трудно проглатываемый (о пищѣ). См. Давучий.