Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/давонути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
давонути
Берлін: Українське слово, 1924

Давону́ти, ну́, не́ш, гл. Сильно давнуть. Так її давонув, мало що духу не видавив. Чуб.