Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дара

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дара
Берлін: Українське слово, 1924
Да́ра, ри, ж. = Дар. Що сьому паняті за дару дати? АД. I. 19.

Дара́, ри́, ж. 1) Антидоръ. 2) Причастіе. Не говівши дару ковтнув. Ном. № 5752.