Словарь української мови (1924)/дара
| ◀ дар | Словарь української мови Д дара |
дараба ▶ |
|
Да́ра, ри, ж. = Дар. Що сьому паняті за дару дати? АД. I. 19.
Дара́, ри́, ж. 1) Антидоръ. 2) Причастіе. Не говівши дару ковтнув. Ном. № 5752.
| ◀ дар | Словарь української мови Борис Грінченко Д дара |
дараба ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дара
Борис Грінченко
1924
Дара́, ри́, ж. 1) Антидоръ. 2) Причастіе. Не говівши дару ковтнув. Ном. № 5752.