Словарь української мови (1924)/даремне

by Борис Грінченко

◀ даревний

Словарь української мови Борис Грінченко Д даремне

даремний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Даре́мне, даре́мно, нар. 1) Даромъ, безвозмездно. Умер той, що даремне давав. Ном., стр. 90. 2) Напрасно, тщетно. Даремне його дожидався, — не прийшов. 3) Безъ пользы, даромъ. Ой місяцю! світиш, та не грієш, тільки даремне в Бога хліб їси. ЗОЮР. I. 148.