Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/даремний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
даремний
Берлін: Українське слово, 1924

Даре́мний, а, е. 1) Даровой, безвозмездный. Даремному коню в зуби не заглядають. Ном. 2) Напрасный, тщетный. Горбатого лічити — то, брате, даремна праця. То даремна річ, — духовній не так написано. Левиц. Пов. 82.