Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дворець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дворець
Берлін: Українське слово, 1924

Дворе́ць, рця́, м. = Двірець. Ой на горі дворець карбований, а в тім дворці хлопець мальований. Гол. I. 205.