Словарь української мови (1924)/двійнесенький
Зовнішній вигляд
◀ двійлячий | Словарь української мови Д двійнесенький |
двійний ▶ |
|
Двійне́сенький, а, е. Ум. отъ двійний. Як проїхав козаченько да повз ворота, ворітечка двійнесенькі, роздвойтеся. Чуб. V. 776.