Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/двійний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
двійний
Берлін: Українське слово, 1924

Двійни́й, а, е. 1) Двойной. Двійна китайка. 2) Двухстворчатый. Ум. Двійнесенький.