Словарь української мови (1924)/декотрий

by Борис Грінченко

◀ декоторий

Словарь української мови Борис Грінченко Д декотрий

декрет ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Де́которий, де́котрий, а, е. Нѣкоторый. К. ЧР. 296. Людей гонили силою на присягу; то й батько присягав на Унію, а декоториї не хтіли та ховались. ЗОЮР. I. 137. Не всі сплять, що хроплять, лиш декотрі. Каменец. у. Инші гомонять, а декотрі понурі сидять і голів не зводять. МВ. I. 39.