Словарь української мови (1924)/декрет
| ◀ декотрий | Словарь української мови Д декрет |
декуди ▶ |
|
Декре́т, ту, м. Приговоръ, рѣшеніе. Ирод. Ирод теє чує, дає декрет і подписує: „нехай ся дитина згине“. Чуб. III. 374.
| ◀ декотрий | Словарь української мови Борис Грінченко Д декрет |
декуди ▶ |
|
Словарь української мови — Д
декрет
Борис Грінченко
1924
Декре́т, ту, м. Приговоръ, рѣшеніе. Ирод. Ирод теє чує, дає декрет і подписує: „нехай ся дитина згине“. Чуб. III. 374.