Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/декуди

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
декуди
Берлін: Українське слово, 1924

Де́куди, нар. Кой-куда, кой-гдѣ. Так усі декуди й розійшлись. Холера декуди викидається. Екат. г.