Словарь української мови (1924)/державник
| ◀ державець | Словарь української мови Д державник |
державо ▶ |
|
Держа́вник, ка, м. Государственный человѣкъ. К. Дз. 172.
| ◀ державець | Словарь української мови Борис Грінченко Д державник |
державо ▶ |
|
Словарь української мови — Д
державник
Борис Грінченко
1924
Держа́вник, ка, м. Государственный человѣкъ. К. Дз. 172.