Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/десятник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
десятник
Берлін: Українське слово, 1924

Деся́тник, ка, м. 1) Десятникъ. 2) Десятскій, помощникъ старосты въ деревняхъ. Стор. I. 92. А десятник до мене ні разу не заходив і не загадував об подушному. Кв. 3) Десятка трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. Ум. Деся́тничок. 466.