Словарь української мови (1924)/дещиця

by Борис Грінченко

◀ дешпіт

Словарь української мови Борис Грінченко Д дещиця

дещо ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Де́щиця, ці, ж. Кой-что, нѣчто. О. 1861. XI. Кух. 23. От ми хочемо росказати дещицю про місяць. Дещо. 59. Не вважайте собі на те, що ми невидющі люде, письма не читаємо, а й ми собі дещицю знаємо. Екатериносл. г.