Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/джміль

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
джміль
Берлін: Українське слово, 1924

Джміль, меля, м. Насѣк. Шмель. Bombus apis terrestris. Джмелі́в слу́хати. Лежать отъ удара кулакомъ и пр. Дав йому лупня добре — довго буде джмелів слухати. Ном. № 3986. См. Чміль.