Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дзвякотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дзвякотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Дзвякоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Дзвякати. МВ. (О. 1862. III. 41).