Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дзирчати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дзирчати
Берлін: Українське слово, 1924

Дзирча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Деренчати. У коміні гуло, вікна дзирчали, у хаті все ходором заходило. Стор. МПр. 37.