Словарь української мови (1924)/дзинчати

by Борис Грінченко

◀ дзиндзоокий

Словарь української мови Борис Грінченко Д дзинчати

дзирчати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дзинча́ти, чу́, чи́ш, гл. = 1) Дзижчати. 2) = Брязчати. Голосно дзинчали чарочки. Мир. Пов. II. 61.