Словарь української мови (1924)/диб

by Борис Грінченко

◀ ди

Словарь української мови Борис Грінченко Д диб

диба ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Диб! меж. отъ глаг. дибати. Говорится маленькимъ дѣтямъ, когда они становятся на ноги. Диб, диб, доню! Харьк. у. Также и о взрослыхъ. Я на місті була, я горілку пила: диб, диб на село, кив, морг на його. Ном.