Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/диба

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
диба
Берлін: Українське слово, 1924

Ди́ба, нар. Дыбомъ. Як скочить Лев — аж диба стала грива. Гліб. 21.