Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дилювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дилювати
Берлін: Українське слово, 1924

Дилюва́ти, лю́ю, єш, гл. Строить изъ бревенъ. Ой у полі корчма дильом дильована. Нп.