Словарь української мови (1924)/дима
| ◀ дим | Словарь української мови Д дима |
диман ▶ |
|
Ди́ма, ми, ж. Родъ тонкой прозрачной полосатой ткани, канифасъ. Чуб. VI. 114, 403. Гол. Од. 21. Ум. Ди́мка.
| ◀ дим | Словарь української мови Борис Грінченко Д дима |
диман ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дима
Борис Грінченко
1924
Ди́ма, ми, ж. Родъ тонкой прозрачной полосатой ткани, канифасъ. Чуб. VI. 114, 403. Гол. Од. 21. Ум. Ди́мка.